Недержавний університет в Україні: п’яте колесо до воза?

Понеділок, 16 січня 2012 р.

Впродовж останніх двох років Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (МОНМС) підготувало декілька проектів редакції Закону України «Про вищу освіту». Гостре публічне обговорення цього законопроекту, яке виливалося за рамки сухих академічних дискусій на вулиці українських міст,створення кількох альтернативних законопроектів, принципові розбіжності між поглядами окремих університетів та міністерством щодо візії, за якими мала би розвиватися вища школа, є свідченням кризи постсовєтського функціонерного мислення про вищу освіту й одночасно бажання істеблішменту втримати свою владу над академічною спільнотою.

За задумом міністерства, новий законопроект, мовляв, приводить законодавство України у відповідність до вимог Болонського процесу; визначає розширення автономії ВНЗ як «головну засаду державної політики у галузі вищої освіти»; робить більш зрозумілою структуру вищої освіти та створює передумови для оптимізації мережі вищих навчальних закладів; і, нарешті, врегульовує законодавчий статус зовнішнього незалежного оцінювання.

Чимало коментаторів законопроекту слушно зауважують, що він більше скидається на закон про міністерство і для міністерства, що, попри прогресивну риторику, насправді більше зв’язує, ніж розв’язує руки університетам, що намагається описати реальність, якої більше не існує, а тому за визначенням є ретроградним і декларативним.

Навіть при побіжному прочитанні законопроекту стає зрозумілим, що нам пропонують закон не тільки про міністерство, а й передусім про вищі навчальні заклади державної форми власності. Недержавні ВНЗ, і за буквою, і за духом цього законопроекту, стають п’ятим колесом до воза, валізою без ручки, офірним цапом.

Тарас Добко, "Дзеркало тижня"

детальніше...