Як обирають професію майбутні студенти?

Пʼятниця, 17 червня 2016 р.

Результати соціологічного дослідження виявилися цікавими

Вступна кампанія стартувала, і переважна більшість абітурієнтів уже визначилася, де й за якою спеціальністю навчатися. Як майбутні студенти обирають професію? Наскільки цей вибір вмотивований і обгрунтований? Чи можна вступити без репетиторів, лише за рахунок знань, отриманих у школі?

Цікаві й іноді навіть неочікувані відповіді на ці запитання дає соціологічне дослідження "Соціально-економічний портрет студентів", виконане компанією GfK Ukraine на замовлення аналітичного центру CEDOS. Це дослідження охоплює широкий спектр запитань, але ми зосередимося лише на тих, які стосуються вступної кампанії.

Часто кажуть, що школа відірвана від вищої освіти, що вишам доводиться надолужувати зі своїми першокурсниками те, що вони мали б засвоїти ще за шкільною партою. Але дослідження свідчить: зв'язок між школою і вишем не просто є, він дає можливості для вступу й істотно впливає на вибір майбутньої спеціальності. І цей вибір, серед іншого, залежить від того, з яких предметів встигає учень у школі.

Зверніть увагу, ідеться не про профорієнтацію, не про визначення схильностей до того чи іншого напряму підготовки, а про успішність із певного предмета. Нерідко можна почути: я став математиком, бо мені пощастило - в мене був хороший учитель, він прищепив мені любов до свого предмета. Або: я вступатиму на таку-то спеціальність, бо точно добре складу ЗНО з профільного предмета, - нас у школі з нього так муштрували! І хотів би, може, на іншу спеціальність, та боюся, що "пролечу". Ой недарма кажуть: обирай не школу, а вчителя. А якщо помріяти, то в ідеалі хотілося б, щоб і профорієнтація була, і вчителі такі, що захоплюють та окриляють. З усіх предметів.

Цікаво порівняти, з яких предметів встигають і не встигають "фізики" і "лірики". Дослідження показало, що половина студентів-гуманітаріїв у школі найкраще встигали з мов, літератур та історії. А ось із математики - лише 14% . Серед "технарів" (інженерія, будівництво, транспорт) картина протилежна: 46% були успішними на уроках математики і лише 22-23% - на природничих науках та іноземних мовах. Дивно, хіба цим спеціалістам не потрібно знати фізику, хімію, англійську ?А ось тих, хто мав добрі оцінки з природничих наук, найбільше навчається у медичних вишах - 56%. Медики також мали добрі оцінки з української мови та літератури - 48%.

Цікаво, що найбільше "математиків" серед технарів (46%), природничників (58%) та в соціальних науках, бізнесі, праві (38%). Найбільше "істориків" - серед гуманітаріїв (52%) та освітян (50%). Знавців іноземних мов найбільше серед гуманітаріїв (54%), а найменше (7%) - серед тих, хто обрав спеціальність у аграрній сфері, лісовому та рибному господарстві, переробці продукції.

Серед опитаних майбутніх державних управлінців та військових взагалі не виявилося тих, хто мав добрі оцінки з історії, природничих наук і фізкультури. Зате майбутні держслужбовці й військові відзначилися у знанні української мови та літератури - 61% і (неочікувано!) у мистецтві (малювання, музика) - 35%.

Якщо ж узяти успішність усіх студентів загалом, то найкраще (судячи із шкільних атестатів) вони знають українську - 40%, математику - 36%, історію - 37%. Як відомо, саме ці предмети складають на обов'язкових випускних іспитах.

Наскільки успішність навчання у школі пов'язана з можливістю вступити до вишу на бюджет? Звісно, це залежить від багатьох чинників - кількості бюджетних місць, конкурсу. Втім, дослідження показало, що майже 70% абітурієнтів- відмінників (мають в атестаті оцінки 10-12 балів) і 44% "хорошистів" (7-9 балів) вступили на бюджетні місця.

Успішність навчання у школі залежить і від того, наскільки заможна родина учня. Так, опитування засвідчило, що діти з заможних родин, імовірніше, краще навчаються у школі.

 

онщ_2

Статки сім'ї - це можливості для додаткових платних занять з репетиторами, а також вибір школи з хорошою матеріальною базою та більш кваліфікованими вчителями (адже доплата вчителям і поліпшення матеріально-технічної бази відбувається, як правило, за рахунок батьківських "благодійних" внесків, які по кишені далеко не всім).

Наскільки популярні послуги репетиторів? Серед учасників опитування 13% мали репетитора з одного предмета, 46 - із кількох, взагалі не займалися додатково - 41%.

 

онщ_6

Цікаво, що найчастіше до послуг репетитора вдаються не ті, хто відстає у навчанні, а, навпаки, - найкращі учні. Серед відмінників, що стали студентами, 57% займалися з кількома репетиторами і 11% - з одним. Серед "хорошистів", - відповідно, 15% і 37%, серед трієчників - 14% і 7 % .

Чому інші відмовлялися від репетиторів? Бо були впевнені у своїх знаннях - 48%, не бачили сенсу витрачати час та гроші - 31%, хотіли, але не мали на це коштів, - 7%, не було можливості знайти репетитора - 6%.

 

онщ_7

 

Наскільки заняття з репетитором покращують шанси на вступ на бюджет? Результати опитування свідчать, що роль репетиторів для відмінників не така велика: з тих, хто мав репетиторів, на бюджет змогли вступити 71%, а з тих, хто не мав, щасливими студентами-бюджетниками стали 67% . А ось у "хорошистів" різниця відчутніша: серед тих, хто займався додатково з кількох предметів, на бюджет вступили 53%, а серед тих, хто не займався, - 40%.

Ці дані піддають сумніву поширену думку, що сподіватися на школу не варто, що скласти успішно ЗНО і вступити на бюджет без занять із репетитором неможливо.

Чому молодь вступає до вишів? Учасники опитування мали можливість обирати кілька варіантів відповідей. Приємний факт - більшість хотіли здобути вищу освіту для майбутнього і для особистісного розвитку: щоб отримати хорошу роботу - 51% , щоб здобути професійні знання і навички - 50%, задля особистого та інтелектуального розвитку - 38%. За формальними ознаками вступали до вишів значно менше абітурієнтів: щоб отримати диплом - 32%, за наполяганням батьків - 8%, щоб мати можливість переїхати в інше місто - 6%.

А ось вибір університету виглядає далеко не таким умотивованим. Престижність вишу та переконання, що диплом цього університету забезпечить хорошу роботу, - такими критеріями керувалися тільки 28% респондентів. Впевненість у високій якості освіти в обраному ВНЗ мала значення лише для 15%. Натомість поради батьків чи друзів вплинули на вибір 22 %, зручна відстань чи бажання навчатися разом із друзями - 17%, вищі шанси потрапити на бюджет - 11%.

Що впливає на вибір спеціальності? 50% студентів обрали спеціальність, бо цікавилися нею, 29% - орієнтувалися на престиж професії, можливість працевлаштування та доброго заробітку, 16% були заручниками обставин: порад батьків чи знайомих, можливості пройти на бюджет, плати за навчання.

 

онщ_8

 

Є відмінності у тому, як підходять до вибору спеціальності відмінники і "хорошисти". Відмінники частіше, ніж "хорошисти", орієнтуються на власне бажання, на те, що їм цікаво (57% відмінників проти 43% "хорошистів") . А ось "хорошисти" частіше орієнтуються на зовнішні чинники - де простіше вступити на бюджет або куди радять родичі та друзі.

Якої інформації бракує абітурієнтам при виборі спеціальності? Інформації про затребуваність спеціальності на ринку праці забракло 24% респондентів; про те, що саме передбачає опанування цієї спеціальності, - 20%; про можливу майбутню заробітну плату в обраній сфері -18%; порад з профорієнтації - 12%.

 

P.S. Опитування проводилося в рамках проекту "Ініціативи з розвитку українських аналітичних центрів" Міжнародного фонду "Відродження" (IRF) у співпраці з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF), за фінансової підтримки посольства Швеції в Україні (SIDA). Вибірка дослідження: 831 студент денної форми ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації.

 

Дзеркало тижня

Коментарів поки що немає, будьте першим

Щоб залишати коментарі необхідно зареєструватися

ВХІД для зареєстрованих користувачів

інформаційнА службА

Українського центру оцінювання якості освіти

(044) 503 37 93

online
опитування

Що має бути підставою для вступу до ВНЗ?

Всього відповідей: 1661

ПАРТНЕРИ АЛЬЯНСУ

Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти Міністерство освіти і науки України Національна академія педагогічних наук України УЦОЯО USAID American Councils Громадяньска мережа ОПОРА Microsoft Україна Міжнародний Фонд "Відродження" Американські дослідницькі інститути Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова Національна академія управління НАУ "Києво-Могилянська академія" Київський університет імені Бориса Грінченка Спілка ректорів ВНЗ України Центр освітньої політики Львівський Національний Університет ім. І.Франка Pro.Mova TIMO